Свято Миколая
19 грудня. Одне з улюблених свят української дітвори. Миколай жив в кінці ІІІ на початку IV століття. Довгий час був
єпископом у Мирах в провінції Лікія у Малій Азії. Помер близько
345 року. Усе своє життя присвятив справі милосердя. Тож ще за життя
його називали батьком сиріт, удів і бідних. Після смерті він прославився
даром творення чудес, і тому його стали називати великим чудотворцем.
Чуда були якраз головною причиною поширення його швидкого й широкого
культу.
В Україні культ святого Миколая з’явився разом із християнською
вірою. "Енциклопедія українознавства” так говорить про святого Миколая:
" У численних народних переказах Миколай боронить людей від стихійного
лиха; найбільше він опікується тими, хто перебуває у плаванні, тому
чорноморські рибалки, виходячи на промисел, брали з собою образ
Миколая... У давнину — святий Миколай також заступник перед небезпеками
із степів”. В Україні на честь святого Миколая збудовано багато храмів.
Відомі його чудотворні ікони. Надзвичайно шанували цього угодника Божого
запорізькі козаки.
В сучасні часи з’явилась добра традиція – саме у день святого Миколая
опікуватись сиротами та знедоленими дітьми, даруючи їм подарунки.
19 грудня ти неодмінно зазирнеш
під свою подушку, щоб знайти там подарунок від святого Миколая.
Миколай Чудотворець - захисник простих людей, покровитель та вихователь
дітей. А звертатися до нього можеш словами такої молитви.
МОЛИТВА ДО СВЯТОГО МИКОЛАЯ
Великий Угоднику і Святителю
Божий, Миколаю, Пастирю й Учителю всіх, хто з щирим молінням вдається
до Твоєї допомоги. Ти помагав тим, які до Тебе вдавалися, поможи
і мені в усіх труднощах і потребах життя мого.
Коли прийде хвиля, де сила моя заслаба, труднощі, що стають на дорозі
життя мого, завеликі для мене. Ти, Угоднику Божий, подай мені помічну
Твою руку і стань мені на охорону, як ставав завжди тим, що в труднощах
і небезпеках пам'ятали про Тебе. Поблагослови мене Святительською
Твоєю рукою, настав на стежку добру, запали в мені віру непохитну
і моли Христа Бога спастися душі моїй. Амінь.
М
Місяць засурмив в ріжок:
- Миколай йде до діток!
У мішку несе багато
Подаруночків малятам.
Для Максимка є машинка,
Для Мар'янки мандаринка,
Миколайчик для Мартусі,
Сіра мишка для кицусі.
"еМ" стоїть в кутку й міркує:
"Що ж мені він подарує?"
Анекдот "на тему":
НАВІЩО БАТЬКИ?
- Татку, - запитує доня, - дітей бузьки приносять?
- Бузьки, бузьки, - відповідає тато.
- А подарунки святий Миколай?
- Так, так, - погоджується батько.
- А для чого ж тоді ви з мамою? - не вгаває мала.
Цитата з класика. Іван Франко "Фарбований лис".
— Слухайте, любi мої, — говорив Лис Микита, — i тiштеся!
Сьогоднi рано святий Миколай вилiпив мене з небесної глини — придивiться,
яка вона блакитна! I, ожививши мене своїм духом, мовив:
"Звiре Остромисле! В звiрячiм царствi запанував
нелад, несправедливий суд i неспокiй. Нiхто там не певний свойого
життя i свойого добра. Iди на землю i будь звiрячим царем, заводь
лад, суди по правдi i не допускай нiкому кривдити моїх звiрiв!"
А. Курдидик
Святий Миколай
Ліс. Доріжка біла в полі.
При дорозі, як бабусі,
Верби бідні - сонні, голі,
Казку шепчуть завірюсі.
Мати випрядає пряжу.
На печі дід плечі гріє,
Він нам казочку розкаже
Про царевича і змія.
За хатами, де смереки,
Виє вітер срібнодзвонно,
Їде, їде хтось здалека
На санчатах пароконно.
І смереки шепчуть: "Їде!"
Каганець стрибнув угору.
- Мамо! Тату! Діду, діду!
Хтось вже стукає знадвору!
І смереки за хатами,
І тополі - де стодола:
- Їде, їде саночками
До дітей Святий Микола.
|
В. Паронова
Зустріч
З нетерпінням я чекаю -
Нині свято Миколая.
Як надворі стане темно,
Він приходить потаємно.
Ще ніхто його не бачив,
Та у ліжечка дитячі
Він кладе під подушки
Подарунки і книжки.
Хочу я побачить чудо
І сьогодні спать не буду.
Довго-довго я не спав:
Все чекав, чекав, чекав...
Починаю вже дрімати...
Миколай зайшов в кімнату,
Він схилився наді мною
І лоскоче бородою.
Щось тихесенько шепоче.
Хочу я відкрити очі,
Та не можу, мабуть, сплю.
Миколая я люблю!
|
В. Паронова
Миколай
Ти сьогодні швидше спать лягай,
Бо приїде в гості Миколай.
Бачиш, перша зіронька горить -
То вже Миколай до нас спішить.
В нього коні білі, наче сніг,
Борода сивенька аж до ніг,
У сріблясті саночки сіда
І за вітром в'ється борода.
Миколай про діток знає все,
Подарунки кожному несе,
Має для дитячих подушок
Подарунків повно - аж мішок!
|
М. Пономаренко
На свято
Я святого Миколая,
Дуже-дуже добре знаю.
Він на свято в чобіток
Для слухняних діточок
Має у своїй торбинці
Найприємніші гостинці.
|
Святкові вірші
Коли у вікнах — зорі,
і всі сопуть на ліжках,
і мамі сниться море,
а доні — нова книжка
про янголят і літо,
а янголятам — мама,
хтось тихо ходить світом
із повними торбами.
Збирає сни в кишеню,
щоб вибрати гостинці:
кому — цукерок жменю,
кому — по мандаринці
і ще всього такого
натицяти під вушка,
щоб не було ні в кого
без начинки подушки.
А десь ізранку-зранку
із першим потягусем
чарівні диво-санки
чарівного дідуся
вже повезуть до хати
на самому крайсвіті
дарунки досинати,
яких наснили діти.
Вікторія Литвак |
Мишенята теж чекають...
На Святого Миколая
Мишенята теж чекають
І тому лягають рано,
Чемно слухаючи маму,
Ще й тісненько до подушки
Притуляють сірі вушка,
Все надіються почути
Дивовижний тихий шурхіт,
Аби ту казкову мить
Хоч за хвостика зловить.
Та співає тихо нічка,
Спатки-спатки хочуть вічка,
У солодких снах стрічають
Мишенята Миколая.
А на ранок – знову диво
Посміхається щасливо
З-під подушок їм усім!
Так приходить казка в дім...
Олеся Овчар |
Листівочка з віршем Вікторії Литвак
на свято Миколая.
Подарунок Вікторії Литвак
і Наталії Смичок
Матеріал підготувала Михайлів Ольга ( взято зі сайту http://www.sviato.in.ua/mykolai_nar.php )
|
|
|